Шостак Ігор Володимирович

 

Шостак Ігор Володимирович (1961 р.н.)

 

Доктор технічних наук, професор кафедри інженерії програмного забезпечення.

З 1978 по 1983 р. навчався в Харківському інституті радіоелектроніки, який закінчив з кваліфікацією інженер-системотехнік за фахом «Автоматизовані системи управління».

 

Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук захистив у 1988 році, доктора технічних наук за темою "Методологія створення інтегрованих систем підтримки прийняття рішень в ієрархічних структурах управління" за спеціальністю "Інформаційні технології" - у 2008 р. Вчене звання доцента отримав у 2008 р, на посаді професора з 2008р.

З 1989 р. по теперішній працював у Харківському авіаційному інституті:

1998 - 2001 р. - докторант, за сумісництвом - доцент кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем;

2002 - 2008 р. - доцент кафедри програмного забезпечення комп'ютерних систем;

2008 - по теперішній час - професор кафедри інженерії програмного забезпечення;

Починаючи з 2000 р. був відповідальним виконавцем 6 науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, які виконувались на замовлення провідних вітчизняних підприємств аерокосмічної галузі.

Має 183 наукових і навчально-методичних публікацій, одне авторське свідоцтво. Викладає дисципліни «Формальний аналіз програмного забезпечення систем», «Штучні нейронні мережі», «Проектування виробничих експертних систем», «Теорія алгоритмів і обчислювальні процеси», «переддипломної курс», «Системи штучного інтелекту», «Методологія та організація наукових досліджень».

 

Перелік дисциплін:

 

Методологія та організація наукових досліджень

Мета вивчення – забезпечення студентів систематизованими знаннями  з теорії та практики проведення наукових досліджень, організації та планування наукової роботи, а також озброєння студентів методологією та методикою наукових досліджень.

 

Формальний аналіз програмного забезпечення систем

Мета вивчення – викладання змісту загальних проблемних тем застосування формального аналізу у програмній інженерії, їх значення для практичної діяльності.

 

Системи штучного інтелекта

Мета вивчення – придбання знань і практичних навичок в області проектування і застосування систем штучного інтелекту (СШІ), їх архітектури з використанням різних методів подання знань і механізмів виведення, а також ознайомлення з науково-практичним значенням і перспективами розвитку СШІ.

 

Переддипломний курс

Мета вивчення дисципліни – засвоєння студентами змісту узагальнених проблемних тем основних професійних дисциплін з їхнім значенням для практичної діяльності і методології здійснення дипломного проекту як технологічного процесу підготовки і виконання кваліфікаційної роботи для одержання диплома фахівця за напрямами підготовки 7.05010301 – «Програмне забезпечення систем» 7.05010302 – «Інженерія програмного забезпечення».

 

Теорія алгоритмів і обчислювальні процеси

Мета вказанного курсу – надати теоретичні основи методів складання та оцінки алгоритмів. Навчити методам і прийомам раціонального створення алгоритмів, виконуючих різноманітні обчислювальні процеси. Дати уяву про практичне значення та використання існуючих алгоритмічних систем у сучасних розробках алгоритмів з використання ЕОМ.

 

Проектування виробничих експертних систем

Основна мета дисципліни - ознайомлення студентів із сучасними проблемами синтезу інтелектуалізації систем, методами придбання й обробки знань у комп'ютеризованих системах керування. Дисципліна «Проектування виробничих експертних систем» присвячена основним принципам використання баз знань для створення виробничих систем штучного інтелекту (ВСШІ).

 

 

Штучні нейронні мережі

Основна мета дисципліни - ознайомлення студентів із сучасними проблемами синтезу інтелектуалізації систем, методами придбання й обробки знань у комп'ютеризованих системах керування. Дисципліна «Штучні нейронні мережі» присвячена основним принципам використання ШНМ для вирішення практичних задач класифікації, прогнозування та кластеризації.

 

 

Формальний аналіз програмного забезпечення систем

Об’єкт вивчення - математичний апарат інженера, призначений для реалізації комплексу задач, які пов’язані із підтримкою життєвого циклу інформаційних систем.